«Ти ніколи нікуди не поїдеш зі своєю вчительською зарплатою!»

– запевняла мене знайома за чашкою чаю на кухні.

Я нічого не відповіла.

Але в душі я точно знала, що це не так.

Я не знала як я це зроблю, але я на 100% була певна, що моя приятелька помиляється.

Це було рівно 10 років назад на момент написання цих слів!

В моєму скромному списку мандрівниці – поки що 18 країн світу.

Для когось це «аж» 18 країн, для інших – «лише» 18.

Але зараз, я точно знаю, що хочу продовжувати!

Хочеться всюди поїхати!

 

Зараз настав час розповісти як все починалося.

В далекому 2005 році в університеті я прочитала оголошення про волонтерську поїздку студентів до Франції, суть якої було ознайомлення з культурним регіоном Франції – Бургундією та надання допомоги у розвитку регіону (по суті, нам, молодим студентам, потрібно було допомагати з будівництвом стіни приблизно 5м довжиною та 3м висотою). Мене зацікавила дана пропозиція і я пройшла співбесіду. За поїздку ми мали внести певний внесок (мої батьки погодилися оплатити).

Це була моя перша поїздка за кордон, яку я ніколи в житті не забуду.

Звичайно, я не буду зараз вдаватися в деталі та розписувати плюси та мінуси, а лише скажу, що я загорілася подорожами – мій апетит та жага до подорожей зростали не по днях, а по годинах.

Що я зробила по поверненню додому?

Я почала скуповувати журнал про подорожі з дисками «Золотий глобус» – добре, що отримувала стипендію!

Тепер диски пиляться на полиці)))))

 

Інтернету, та й ноутбуків як ви розумієте тоді не було, як зараз, і я не мала можливості «віртуально подорожувати» країнами.

Я вже мовчу про різні відео та You Tube канали блогерів мандрівників, про Telegram канали з розсилкою акцій на квитки!

За кордон – то було щось далеке і не можливе!

Що далі?

Далі я влаштувалася на роботу гідом в Музей води і самостійно заробила гроші на свою першу мандрівку. Я дуже добре пам’ятаю цю цифру – 215 євро я заплатила в туристичне агентство за автобусний тур в Краків + Прага. Ми поїхали вдвох з одногрупницею (зараз ми куми).

А потім?

Я закінчила вуз, вийшла заміж, повернулася до себе в Жашків і почала працювати в школі (вірніше в двох).

Саме тоді відбулася моя розповідь з подругою на кухні.

Потім, я стала мамою і водночас я марила подорожами і дуже хотіла відвідати Дубай.

І ми туди потрапили в 2012 році разом з чоловіком. Це був шок!

Наші роти як відкрилися в аеропорту, так і не закривалися впродовж всієї подорожі.

Далі була ще одна путівка від тур фірми, і я зрозуміла, що довго так не поїздиш, користуючись послугами тур фірм.

І тут в мене появилася мрія – це Шрі Ланка!

Не згадаю вже ту кількість відео, які я проглядала і статтей, які я жадно читала та копіювала різну корисну та цікаву інформацію.

Але поки що мрія залишалася мрією!

Зараз, я вже точно знаю, що кожну мрію треба РУХАТИ!!!!!

Завдяки цій моїй мрій я натрапила на блог Ореста Зуба та Ірини Журавель!

З Іриною Журавель, гуру самостійних подорожей!

 

Саме цим людям я вдячна за те, що вони відкрили мені світ самостійних подорожей!

Якщо Вам цікаво та актуально, ось  Сайт Сам Собі Колумб

Спочатку мій чоловік з недовірою ставився до тих вебінарів, які я купувала про подорожі та зустрічі, на які я спеціально їздила в інші міста.

Але результат не забарився!

Кожну вкладену гривню я відбивала вже на перших подорожах!

Моя найперша самостійна мандрівка була в Грузію в 2016 році!

 

Що означає самостійна мандрівка?

Розшифрую – всі квитки по транспорту я купую особисто, бронюю готелі та квартири, купую онлайн квитки на різні визначні місця, повністю складаю маршрут пересування, тобто від А до Я!

 

Яким чином я змогла самостійно подорожувати і водночас економити не одну тисячу гривень?

 

Відповідь очевидна – це інвестиція в свій розвиток та знання, а також практична та цінна інформація, яка мені допомогла.

 

Правду кажуть, хто володіє інформацією – володіє світом!

 

А що ж з мрією? – запитаєте Ви.

В Шрі Ланку ми потрапили в жовтні 2017 року з третьої спроби.

Адже Цейлон не пускав мене до себе, то сімейні обставини, то рейс відмінили і повернули вже куплені квитки.

В кожної людини є свої цінності та пріоритети. Я це поважаю.

Для одних, щастя – це двохповерховий будинок, двохметровий кований забор, вистелене камінням подвір’я, та великий автомобіль, бажано джип!

Для інших – це невпинні мандри та кочівне життя з країни в країну.

Для третіх – це «що люди скажуть?»

В підводному човні!

 

Я часто чую такі питання:

«Чого ти туди прешся?»

«Ага, грошей багато!»

«Тринькають гроші на вітер!»

“Краще б хату собі купили, а то живуть в курятнику!” (уточнюю я живу в трикімнатній квартирі в хрущовці)

Для мене подорожі – це

  • Не просто забіг визначними місцями
  • Не просто галочки відвіданих топ туристичних напрямків
  • Не просто можливість побачити як живуть люди десь там
  • Не просто шанс попрактикувати англійську з носіями мови і не тільки
  • Не просто знайомство з цікавими та неординарними людьми
  • Не просто зміна обстановки
  • Не просто інформація про речі, які можна запитати у всезнаючого Google, а й на власні очі побачити і почути

А це й – ЕМОЦІЇ!!!!!!!!

Найсмачніше тірамісу в світі на вулицях “вічного міста”!

 

Емоції – безцінні!

 

Все починається з нашої голови!

І щасливі сімейні відносини, і гроші, і здоров’я, і успішна кар’єра і т. д.

Подорожі – це як наркотик!

Якщо вже раз спробував і вловив кайф, то все, ти – на голці мандрів!

Як тобі вдається подорожувати на свою зарплату?

 

 Я – ВЧИТЕЛЬ, і я не заробляю мільйони гривень!

 

Але навіть на свій скромний прибуток я можу дозволити собі подорожувати, хоча й не так часто як би мені цього хотілося!

Тому що,

  • Я володію знаннями як це можна зробити (де купити квитки за адекватною ціною, як і на яких сервісах бронювати житло, як скласти маршрут подорожі і т. д.)
  • Я дуже хочу цього
  • І я не боюся підірвати «попу» (вибачте, але з пісні слів не викинеш) з теплого дивану, взяти свій улюблений рюкзак і гайнути кудись!

 

Інтерактивний музей в Таллінні (зверніть увагу на “рибку”)

 

Список відвіданих країн на лютий 2019 року (по порядку):

  1. Росія
  2. Франція
  3. Польща (Краків, Варшава, Гданськ)
  4. Чехія
  5. ОАЕ
  6. Болгарія
  7. Туреччина (Стамбул)
  8. Грузія (Тбілісі, Батумі)
  9. Угорщина
  10. Італія (Рим, Венеція, Флоренція, Мілан)
  11. Ватикан
  12. Білорусія
  13. Шрі Ланка
  14. Латвія
  15. Литва
  16. Естонія
  17. Фінляндія (Хельсінкі)
  18. Данія

 

Я впевнена, що цей список буде продовжуватися!

Я в це вірю і я прикладатиму максимум зусиль для виконання своїх мрій (а в мене їх ще ой як багато!!!).

Подорожуйте і не бійтеся!

Зараз це доступно всім, хто працює і прагне мандрувати!

І  я тому – доказ!

Не маючи мільйонів в кишені і працюючи звичайною вчителькою в районному центрі мені вдалося це зробити!

 

В Альпах, затишному та колоритному Бользано!

 

I’M ON A BUDGET!!!! (я – бюджетна мандрівниця)

І в цьому нема нічого страшного!

Так, я не живу в люкс апартаментах і не їм в дорогих ресторанах, але я ходжу і бачу все навколо!

Як казав Кузьма: «Не витрачайте гроші на одяг. Яка різниця скільки років Вашим кедам якщо Ви гуляєте в них по Парижу!»

 

І в кінці, хочу ознайомити трішки зі статистикою!

Результати соцопитування компанії Research&Branding Group

 

69% українців ніколи в житті не їздили за кордон.

36% українців не виїжджали за межі рідного регіону.

 18% українців знають англійську на рівні вище середнього.

 

Ну, і як Вам такі дані?

Гадаю, є над чим задуматися?

Кожен зробить свій власний висновок!

 

Друзі, щиро бажаю Вам не належати до жодного вищенаведенго показника!

 

Острів Мурано, Венеція.

 

Нових вражень Вам та неймовірних емоцій!!!!!!!!!!!!

 

Share Button